Телефон за бортом! Первая помощь телефону, побывавшему в воде | Все об ИТ - ITC.UA

Телефон за бортом! Первая помощь телефону, побывавшему в воде | Все об ИТ - ITC.UA: "ITC.UA, Сергей Кулеш, 31 июля, 11:00Mobility • Телефоны • Смартфоны и коммуникаторы

С каждым днем становится все теплее, и не за горами то время, когда дружные толпы отдыхающих повалят на пляжи за свежим загаром. Надо ли говорить о том, что в таких условиях уронить свой мобильник в «набежавшую волну» легче легкого? Конечно, в особо тяжелых случаях (соленая вода, длительное погружение и т. д.) реанимировать аппарат не получится, но минимизировать последствия от кратковременного пребывания в пресной воде довольно просто.


Самое первое правило гласит: «Если вы хотите максимально обезопасить свой телефон от водных процедур, то просто не берите его с собой на пляж». Однако по понятным причинам это возможно далеко не всегда, да и в обычных условиях у вашего мобильника есть немало шансов искупаться – не забывайте про ванные и уборные комнаты, фонтаны, бассейны, лужи и т. д.

Разумеется, от случайностей не застрахован никто, и если вы упали в воду «целиком», то тут уж будет не слишком важно, лежал ли телефон у вас в кармане или висел на шейном шнурке. Однако к потенциально опасным ситуациям (прогулка на катере, рыбалка, пляжные игры и пр.) можно подготовится, соблюдая нижеприведенные рекомендации.
Шейный шнурок может вас «подставить» в самый неожиданный момент
Сняв аккумулятор, не забудьте вытащить SIM-карту и карту памяти

Если вода не успела попасть под крышку и аккумулятор, то шансы на спасение телефона повышаются

1. Не держите телефон в кармане, не закрывающемся на молнию, – компактная трубка способна выскользнуть из самого глубокого кармана.

2. Если вы носите свой мобильник на шейном шнурке, то избегайте резких приседаний над водой и попыток рассмотреть что-то на мелководье, наклонив голову.

3. Радикальным решением (которым пользуются бывалые туристы) является полиэтиленовый пакет с герметичной застежкой – при наличии достаточного количества воздуха внутри такой «спасательный жилет» способен даже удержать на плаву случайно выпавший за борт телефон.

Если избежать падения телефона в воду все же не удалось, то действовать придется довольно быстро – от вашей реакции и знания азов первой помощи зависит успех операции по спасению:

1. Не тратьте время на проверку работоспособности и выключение телефона – сразу снимайте крышку и извлекайте аккумулятор (если вода замкнет контакты, то аппарат будет проще выкинуть, чем починить).

2. Теперь нужно избавиться от воды, которая успела попасть внутрь корпуса через щели и разъемы, не прикрытые плотными заглушками. Для этого протрите телефон сухой тканью или салфетками, снимите с него все съемные панели, вытащите SIM-карту, карту памяти и попробуйте резкими взмахами вытрясти часть воды. Затем с помощью подручных средств (рот, насос, фен в режиме холодного обдува) выдуйте через открытые части корпуса остальную жидкость.

3. Отправляйтесь в ближайший сервисный центр, где специалисты разберут ваш аппарат и осуществят глубокую очистку – удалят оставшуюся воду, промоют плату и контакты с помощью необходимых реактивов.

Важно!

Следующие шаги вам придется предпринимать на свой страх и риск и только в том случае, если в ближайшее время вы не сможете попасть в сервисный центр. Автор и редакция не несут ответственности за последствия неквалифицированной разборки, приведшей к повреждению вашего мобильного телефона.

4. Последним «нетравматичным» действием по спасению телефона является его просушка с помощью народных средств, а именно – емкости с рисом, в которую следует на несколько часов поместить мобильник. Если оставить телефон просыхать самостоятельно (на батарее отопления или под лучами солнца), то естественное испарение жидкости может серьезно повредить плату и электронные компоненты. А сухой рис способен впитать значительное количество влаги, поэтому шансы на выживание вашего аппарата после этой процедуры возрастают.

5. Если вас не пугает внутренний мир электронных устройств (и вы ознакомились с нашим предупреждением абзацем выше), то отвертку в руки и – вперед. Полностью разберите корпус, снимите клавиатуру, экран, динамики и микрофон, разъемы, отсоедините батарейку поддержки и т. д. Все составляющие промокните салфеткой (визуально влага не должна определяться), аккуратно протрите ватой, смоченной в очищенном бензине, и оставьте просыхать на несколько часов. Соберите просушенные компоненты в обратной последовательности и проверьте результат своих действий.

Помните, что нет никакой гарантии того, что даже правильно и в максимально короткие сроки высушенный телефон прослужит вам еще хотя бы несколько месяцев. Его работоспособность в первые дни после инцидента говорит лишь о том, что вам немного повезло. Так что остается надеяться на счастливый билет в этой лотерее, а еще лучше – просто бережнее относиться к своему мобильнику."

Как бороться с информационной перегрузкой

Еще совсем недавно найти информацию было куда сложнее, чем ввести ключевые слова в строку поиска. Сейчас же проблема скорее в другом – в избыточности информации, которая на нас валится. Давайте попробуем разобраться, как можно уменьшить давление информационного поля для собственного благополучия.

Первым делом стоит найти причину перегрузки. На самом деле многие сами того не сознавая создают напряжение хотя бы той же проверкой почты по 10 раз за день. Рассмотрите свой день, делайте реже то, что делать реже можно и нужно.

Разберитесь со своей почтой. Повторю, что часто проверять почту просто не стоит, а для тех, кто завязан на нее в любом случае стоит определить интервалы, которые не стоит делать слишком короткими. Вряд ли проверка даже загруженного и используемого на полную катушку ящика чаще чем раз в полчаса имеет смысл. За эти полчаса до нотификации вы как раз успеете сделать единый и неделимый кусок работы или одну «Помидорку». Abhijeet рекомендует даже найти помощника, если вы получаете больше 50 писем в день. Но это зависит лишь от того, как много работы они вам приносят, на мой взгляд.

RSS ленты. Очень удобный способ получать информацию, задуманный для экономии времени. По факту он превратился в проглота, который тратит ваши время и силы. Что с этим делать? Оцените важность лент. Вне зависимости от клиента вы, наверное, сможете упорядочить ленты так, чтобы вначале видеть только те, на которые и стоит в первую очередь обращать внимание. В Google Reader вы к тому же можете посмотреть статистику вашего чтения и понять, что можно спокойно удалить. Я бы рекомендовал (и сам так делаю) анализировать эту статистику регулярно.

Time-boxing – нет ничего нового под солнцем. Легко увлечься и потратить куда больше. Чем вы ожидали на общение в Twitter или просмотр нужных вроде бы материалов на Youtube. Всегда стоит ставить рамки. Некоторые техники (Pomodoro) прямо завязаны на время, другие же подразумевают некую само-дисциплину. Сам я при планировании своего дня всегда разбиваю время на получасовые блоки, пять минут из которых стараюсь тратить на «остывание» и отдых, подобно тому, как это описано в «Помидорном» планировании. Я нахожу этот режим работы чрезвычайно эффективным и неутомительным, как ни странно.

Устраните само понятие «незамедлительность». Не стоит прерывать действительно важную для ваших целей и вашей жизни задачу для того, чтобы рассмотреть что-то, что другой человек, а вовсе не вы считает не требующим отлагательств. Если это не сирена пожарной или воздушной тревоги – вы всегда можете закончить текущую задачу (кусок). Не пытайтесь даже просмотреть информацию, появившуюся у вас. Отключите нотификации. Вы все узнаете позднее.

Нельзя объять необъятное, как говорил Козьма Прутков. Не пытайтесь знать все. Следите за тем, что вам действительно важно, и где информация об этом достоверна и удобно подана. Исключите мусор, который вы не используете, это просто с RSS и Google Reader, но подумайте как похожий анализ делать и для ТВ и для газет, если вы их смотрите и читаете.

Six Smart Ways To Beat Information Overload [ Abhijeet Mukherjee ]

Первоисточник

Мысли о мыслях

Сознание все время делает лишнюю работу. Лишнюю, ненужную работу. Пожирающую энергию. Определись — чего тебе нужно делать и чего не нужно? Чего тебе НУЖНО думать и чего не нужно? И делай то, что нужно. Не делая то, что не нужно. Думать нужно уметь конструктивно. То есть мысли должны вести к действию. Через понимание, естественно. Мысли — понимание — действие”

Клейн
март, 2001 

Отличия лидеров от менеджеров

Чем отличается хороший менеджер от лидера? Казалось бы, ничем, но в книге Манфреда Кетса де Вриса «Мистика лидерства» данные отличия сформулированы предельно ясно и четко.
«Не управляйте; возглавляйте!» – одно из первых наставлений Джека Уэлча после того как он стал президентом General Electric.

1. Лидеры обладают перспективным видением, менеджеры всегда поглощены только текущей рутинной работой.
2. Лидеры раскрывают себя и окружающих их людей в преобразованиях, менеджеры сосредоточены на стабильности, приводящей к умиротворенности и постепенному снижению своего профессионального потенциала из-за отсутствия развития.
3. Лидеры добиваются долгосрочных целей, менеджеры считают приоритетными краткосрочные цели.
4. Лидеры думают о целостной картине и учитывают множество факторов при принятии решений, менеджеры озабочены правилами и распоряжениями, сосредоточены на инструкциях.
5. Лидеры всегда задают вопрос «Зачем?», менеджеры предпочитают анализировать «Почему?».
6. Лидеры умеют делегировать полномочия и доверять людям, менеджеры заняты неусыпным контролем.
7. Лидеры стремятся упростить, менеджерам нравится возвышающая их сложность бизнес-процессов и коммуникаций.
8. Лидеры прислушиваются к своей интуиции, менеджеры полагаются только на логику.
9. Лидеры познают мир, расширяют свой кругозор, учитывают социальные проблемы, менеджеры думают о корпоративах.

Как организовать рабочее место

Вот несколько простых советов, как организовать рабочее пространство.

Избавьтесь от карандашей и ручек, которые вы не используете. У большинства офисных работников стол просто засыпан разными пишущими средствами. У большинства из них уже закончилась паста, но они продолжают засорять стол.

Выделите отдел в столе для ваших карманных предметов, таких как телефон, бумажник, блютус-гарнитура. Лучшее всего хранить такие вещи в одном из выдвижных ящичков вашего стола.

Уберите со стола лишние электрические приборы. Например, кабеля от вашего компьютера, зарядное устройство вашего. Все эти предметы, лежа на столе, могут занимать много места, и мешать вашей работе.

Обеспечьте себе легкий доступ ко всем документам и материалам. Не вставая со стула, вы должны иметь возможность взять любой предмет со стола или выдвижного ящичка. Организация удобной рабочей обстановки один из залогов успеха.

Сканируйте важные документы и сохраняйте их в формате PDF на компьютере. Часто случается, что важные бумаги могут затеряться. Поэтому данная процедура может уберечь вас от лишней головной боли.

Периодически протирайте ваш стол. Если вы используете влажные салфетки, чтобы вытирать рабочее место, убедитесь, что у вас всегда будет несколько салфеток под рукой. Протирайте также ваш компьютер, монитор, клавиатуру и мышь, так как это места скопления микробов.

Заведите блокнот для записей и заметок. Во время дня вы получаете много звонков, из которых получаете много необходимой информации. Запомнить все не возможно, так что лучше всего делать заметки в блокноте. Записывайте туда номера телефонов, имена, планы.

Убирайте рабочее место после завершения рабочего дня. На следующий день с утра вам будет приятно вновь оказаться на чистом рабочем месте

12 Tips for an Organized Desk [Mark Shead]

Первоисточник

Этапы вырабатывания привычки

Чтобы выработать привычку необходимо время, но сколько? Замечены следующие этапы вырабатывания привычки:

0. Принял решение. Важный этап, но без подкрепления действием, ты пока на нулевом этапе вырабатывания привычки.

I. Сделал хотя бы один раз. (сдвинуться с места - самое главное)

II. Сделал два дня подряд. (один день встать в любое время - не сложно, а вот два дня подряд требует усилий. Приняв душ, можно сказать себе, что с этого момента начал вырабатывать привычку, но так ли это на самом деле, покажет следующий день)

III. Делал в течение недели. (перебороть социальный фактор - делать что-то всю неделю, ВКЛЮЧАЯ выходные)

IV. 21 день. (минимальное время для вырабатывания привычки, подтверждено экспериментально, используется в трудах Брайана Трэйси)

V. 40 дней. (время, после которого привычка будет выработана на 100%, пока не выработаешь обратную)

Что может повлиять на период вырабатывания привычки?

Регулярность - очень важный критерий. Если были пропуски, то приведённая выше иерархия этапов бесполезна - она работает только для активностей, которые не прерывались. Например, поднимался в 5 утра ^[1] 4 дня подряд, а на 5-й не поднялся. На какой ты стадии? На нулевой стадии вырабатывания привычки вставать в 5 утра и на первой стадии избавления от этой привычки.

Приняв решение выработать привычку, прилагай все усилия, чтобы в течении месяца следовать ей без исключения. Как бы ты себя ни чувствовал, какие бы ни были обстоятельства, раз ты принял решение - действуй. От тебя не нужно многое - всего-то сделать одно дело в один день. Но не обязательно ограничиваться на одном деле - ты можешь сделать его а также вспомогательные дела, укрепляющие его. Например, кроме того, что ты встаёшь в 5 утра, помоги себе хорошо выспаться - бывай днём больше на солнце, проветривай комнату перед сном, ложись спать в 21:30-22:00, и т.п. ^[2]

Как быть с почти-ежедневными привычками?

Тему, как выработать привычку делать то, что не обязательно делать каждый день, хорошо раскрыл Стив Павлина в статье “How to Maintain Not-Quite-Daily Habits ^[3]“. Вот несколько советов:

1. Сделай привычку из почти-ежедневной в реально ежедневную. Например, даже если ты хочешь выработать привычку вставать рано только в будние, это сделать гораздо проще, если в выходные также будешь вставать в то же самое время.
2. Создай привычку на замену. Например, ты хочешь интенсивно заниматься спортом 3 раза в неделю - в понедельник, среду и пятницу. В то же время во вторник, четверг, субботу и воскресение ты можешь изучать английский. Таким образом выработается привычка развивать ежедневно в одно и то же время тело или разум.
3. Создай цепочки привычек. Если у тебя уже есть хотя бы одна ежедневная привычка, привяжи остальные к ней. Например, ты каждое утро умываешься и пьёшь воду. И ты хочешь выработать привычку делать утреннюю зарядку - делай это сразу после питья воды. Уже на второй стадии вырабатывания привычки сложится ассоциация: умылся-выпил воды-сделал зарядку.
4. Составь расписание. Например, ты хочешь привить привычку читать и хотел бы тратить на это по полчаса-час 3-4 раза в неделю. Составь расписание, которого ты будешь придерживаться, например, читаю в среду с 21:00 до 21:30, в субботу и воскресение с 10:00 до 11:00. Так гораздо проще будет придерживаться еженедельного чтения, чем неопределённое “полчаса-час 3-4 раза в неделю”.
5. Преврати привычки в встречи с самим собой. Можно пойти дальше и составив расписание, поставить напоминания на эти дни, при этом добится того, чтобы все знали, что в это время ты занят и тебя лучше не беспокоить. Как ты стараешься не пропустить встречу с важным человеком, также старайся не пропустить время выполнения важного дела, которые ты хочешь превратить в привычку. Ведь самый важный человек, с которым ты можешь встретится, это парень в зеркале ^[4].

Какую полезную привычку ты намерен в скором времени выработать? На каком этапе (I-V) ты сейчас?

Первоисточник

Огляд законодавчої роботи Верховної Ради України VI скликання під час четвертої сесії: державно-конфесійний аспект

Бурхливі політичні події в українському парламенті часто вимагають особливої уваги для того, щоб проаналізувати його роботу в окремих сферах суспільного життя. Офіційне завершення четвертої сесії Верховної Ради України VI скликання є приводом подивитись, що все ж таки відбувається у стінах найвищого законодавчого органу країни в контексті державно-конфесійних відносин і які є орієнтири на майбутнє.

Пропозиції до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» був ухвалений ще в квітні 1991 року, тобто до набуття Україною своєї незалежності та до ухвалення Конституції України у червні 1996 року. З огляду на це на практиці відчувається застарілість окремих положень цього Закону, незважаючи на його високу позитивну оцінку як одного із найдемократичніших у Східній Європі. Зокрема уточнення потребують положення щодо освітньої діяльності релігійних організацій, порядку організації публічних мирних заходів релігійного характеру, державної реєстрації релігійних організацій в контексті співвідношення з іншим спеціальним законом, діяльності священнослужителів-капеланів в різних установах – військових, медичних, пенітенціарної системи тощо.

Протягом четвертої сесії не було багато пропозицій щодо зміни базового Закону про свободу совісті. Можна згадати проект народного депутата Геннадія Москаля (НУНС) «Про внесення змін до Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо запобігання діяльності релігійних культів деструктивного типу та тоталітарних сект» (реєстр. №2419 від 21.04.2008 р.). Автор пропонував створити Державний реєстр релігійних організацій і запровадити їх реєстрацію та щорічну перереєстрацію статутів (положень), що існують в Україні менше 10 років, розширити підстави для ліквідації релігійних організацій за рішенням суду, а також встановити низку заборон і обмежень щодо їх діяльності.

Очевидно, що такі новації не знайшли підтримки у релігійному та експертному середовищі, де законопроект був сприйнятий як зазіхання на свободу віросповідання в Україні. Такої думки були і члени профільного Комітету з питань культури і духовності, які за наслідками розгляду проекту рекомендували Верховній Раді його відхилити. Парламентарі значили, що чинний Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» значно демократичніший, ніж запропоновані до нього зміни.

Також, на думку членів комітету, сьогодні суттєвого оновлення (приведення у відповідність з Конституцією України, міжнародними нормативно-правовими актами) потребує весь Закон, а не його окремі положення.

Окрім цього, народний депутат Роман Ткач (НУНС) вніс до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (№1276 від 25.12.2007 р.). Проектом передбачається приведення у відповідність із вимогами Цивільного кодексу України часу набуття релігійною організацією статусу юридичної особи, розширюється перелік підстав для відмови релігійній організації у реєстрації її статуту (положення) та коло суб’єктів надання висновків, до яких орган, який здійснює реєстрацію, може звертатися. На думку автора, прийняття законопроекту сприятиме усуненню суперечностей між Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та частиною 4 статті 87 Цивільного кодексу України.

Під час обговорення законопроекту на засіданні профільного Комітету з питань культури і духовності було відзначено, що він не усуває проблему подвійної реєстрації для релігійних організацій. Зверталася увага на те, що Міністерству юстиції доручено розробити і подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів проект Закону щодо внесення змін до законодавчих актів України з питань державної реєстрації окремих видів юридичних осіб. Було також наголошено, що комітет неодноразово розглядав на своєму засіданні проект Концепції державно-конфесійних відносин в Україні і невдовзі має намір внести його на розгляд Верховної Ради.

У зв’язку з цим було ухвалено рішення спочатку прийняти Концепцію, а потім на її основі вносити зміни в закони, що регулюють діяльність релігійних організацій. Фактично Комітет підтримав аналогічну позицію Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, про що буде йтися нижче.

Слід зауважити, що протягом четвертої сесії законопроект №1276 не був включений до порядку денного засідань парламенту. При цьому раніше комітет зареєстрував постанову про його відхилення.

Питання заснування релігійними організаціями навчальних закладів державного стандарту освіти

Зазначене питання вже давно обговорюється в парламенті, при чому протягом кількох скликань. Проте до цього часу депутати по-різному дивляться на право Церков засновувати приватні навчальні заклади нарівні з іншими суб’єктами – зокрема громадськими організаціями та фізичними особами. У суспільній дискусії переважає думка про те, що згідно міжнародних договорів Україна повинна забезпечити право віруючих батьків на вільних вибір освіти для своїх дітей. Цей вибір має бути забезпечений розгалуженою мережею навчальних закладів різних форм власності, в тому числі заснованими релігійними організаціями.

Задля вирішення цього питання група народних депутатів з різних фракцій – Володимир Стретович та Володимир Марущенко (партія ХДС, НУНС), Ольга Боднар (БЮТ) та Володимир Малишев (ПР) – у котрий раз внесли до парламенту відповідну пропозицію. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів» (реєстр. №2729 від 09.07.2008 р.) передбачає надання релігійним організаціям права засновувати навчальні заклади державного стандарту освіти – різних форм та рівнів акредитації. Раніше подібні проекти вносились на розгляд Верховної Ради п’ятого та четвертого скликань, але не отримали необхідної кількості голосів народних депутатів на свою підтримку.

Протягом четвертої сесії вказаний законопроект бурхливо обговорювався у Комітеті з питань культури і духовності, який довго не міг визначитися щодо свого ставлення до цієї ініціативи. Члени Комітету – народні депутати Михайло Косів (БЮТ), Ярослав Кендзьор (НУНС) та Павло Мовчан (БЮТ) висловили низку зауважень до цього проекту, які, на думку його авторів, не стосувались юридичних формулювань його тексту чи механізмів реалізації, проте полягали лише у сумнівах щодо доцільності такої законодавчої ініціативи.

У профільному Комітеті з питань науки і освіти відхилити цей проект закликала своїх колег Катерина Самойлик (КПУ), яку підтримали голова Комітету Володимир Полохало (БЮТ), Дмитро Табачник (ПР) та інші члени Комітету. Врешті-решт обидва комітети ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити зазначену ініціативу як таку, що суперечить Конституції України, утримавшись від більш глибокої мотивації причин такого висновку.

Важливо зауважити, що законопроект №2729, окрім довготривалого розгляду в комітетах, до цього часу жодного разу не виносився на обговорення до сесійної зали парламенту, як це передбачає Регламент Верховної Ради. З приводу цього в релігійному середовищі складається враження, що відбуваються спроби ухилитися від голосування по цьому проекту під час пленарного засідання парламенту.

Відновлення права релігійних організацій на постійне землекористування

До недавнього часу в Україні релігійні організацій набували земельні ділянки у користування лише на підставі договорів оренди. При цьому орендні відносини на сьогодні передбачають сплату чималої орендної плати, встановленої законом та місцевими нормативними актами щодо грошової оцінки земель.

15 січня 2009 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою» №875-VI, яким було відновлено право релігійних організацій на постійне землекористування. Це рішення стало найбільшим досягненням парламенту у державно-конфесійних відносинах за останні роки.

Авторами відповідного законопроекту (№0973 від 23.11.2007 р.) виступили народні депутати з різних парламентських фракцій – Олександр Турчинов і Руслан Лук’янчук (БЮТ) та Ярослав Сухий (ПР). Вказаним Законом було внесено доповнення до частини другої статті 92 Земельного кодексу України, чим було розширено коло суб’єктів права постійного користування і додано до нього – “релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності”.

Повернення релігійним організаціям колишнього культового майна

Ініційований вдруге народним депутатом Ольгою Боднар (БЮТ) законопроект №3347 від 10.11.2008 року «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення) не тільки не виносився на голосування до сесійної зали, але навіть не був розглянутий на рівні профільного Комітету з питань економічної політики. В результаті вказаний законопроект залишається у парламенті без руху, не зважаючи на те, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій неодноразово наголошувала на невідкладній потребі ухвалення подібної ініціативи.

Як зазначає автор, з метою відновлення історичної справедливості та забезпечення проведення реституції раніше націоналізованого нерухомого майна колишнього культового призначення законопроект передбачає запровадження мораторію на приватизацію, продаж та відчуження в інший спосіб будівель (споруд, приміщень) та їх окремих частин, які мали чи мають культове призначення, використовуються не за призначенням та знаходяться у державній чи комунальній власності.

Приводом до внесення такого законопроекту стало те, що в останні роки почастішали випадки приватизації та продажу колишнього культового майна, особливо на місцевому рівні, особам, які не мають відношення до релігійних організацій. Про необхідність вирішення цієї проблеми глави Церков знову наголосили на останній зустрічі з Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко від 13 липня 2009 року. Однак до цього часу Верховна Рада не проявляє активності щодо опрацювання та розгляду законопроекту №3347.

Заради справедливості слід відзначити, що парламент зробив деякі кроки у напрямку збереження колишніх культових будівель від передачі у приватні руки сторонніх осіб. Мається на увазі підготовка пропозицій до Закону України «Про Перелік пам`яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації», що передбачає розширення цього переліку об’єктами колишньої церковної власності. В цьому контексті можна назвати законопроект №3453 від 09.12.2008 року народного депутата Віктора Шемчука (НУНС), який чекає розгляду у сесійній залі парламенту.

Забезпечення реалізації права віруючих та релігійних організацій на мирні зібрання

3 червня 2009 року Верховна Рада за наслідками розгляду на пленарному засіданні ухвалила у першому читанні проект Закону про порядок організації і проведення мирних заходів (реєстр. №2450 від 06.05.2008 р.), підготовленого Кабінетом Міністрів України. Законопроект пропонує врегулювати механізм реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання, визначивши порядок підготовки і проведення мирних зібрань, перелічених у частині першій статті 39 Конституції України та названих у проекті мирними заходами, а саме – зборів, мітингів, походів і демонстрацій.

Важливо відзначити, що стаття 1 законопроекту №2450 встановлює, що сфера дії цього закону “не поширюється на …релігійні обряди і церемонії у випадках, передбачених Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації»”. Такий підхід викликає занепокоєння у експертів та представників Церков, оскільки практика останніх п’ятнадцяти років показала, що чинний Закон про свободу совісті у цьому аспекті дискримінує релігійні організації, порівняно з фізичними особами та іншими організаціями, та не відповідає статті 39 Конституції України, яка гарантує кожному право на мирні зібрання.

У парламенті вже давно були спроби законодавчо врегулювати механізм реалізації права на мирні зібрання, у відсутності якого громадяни зараз керуються безпосередньо конституційними положеннями як нормами прямої дії. Однак, на думку правозахисників, для релігійних організацій не можна залишати нині діючий порядок, передбачений статтею 21 Закону про свободу совісті та релігійні організації, оскільки він фактично дискримінує віруючих порівняно з іншими громадянами.

Зміни до кримінального законодавства: релігійний аспект

4 березня 2009 року Верхована Рада у першому читанні ухвалила за основу законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості» (реєстр. №2281-1 від 28.03.2008 р.), підготовленого народним депутатом Тарасом Чоронвілом (ПР).

Проектом пропонується внести зміни до статей Кримінального кодексу України в частині злочинів проти життя й здоров’я особи, до статті 161 щодо порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії, а також до статті 300 Кодексу щодо ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Однак у редакції до другого читання документ зазнав редакційних правок до статей 115 та 161 КК України. При цьому профільний парламентський комітет вирішив не вносити зміни до статей 121, 122, 126, 127 та 129 КК України у запропонованій автором та прийнятій в першому читанні редакції.

Слід нагадати, що цей проект є не першою законодавчою ініціативою з даної проблематики. Раніше до Верховної Ради було подано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за розпалювання політичної, ідеологічної, расової, національної або релігійної ворожнечі)», реєстр. №2281, автор – народний депутат Ганна Герман, який був розглянутий того ж дня, проте не добрав п’яти голосів для ухвалення за основу. Також у парламенті були зареєстровані законопроект №1325 народного депутата Геннадія Москаля, законопроект №1395 з ініціативи Президента України, законопроект №1395-1 народного депутата Олександра Фельдмана та законопроект №4076 народного депутата Олега Новікова.

Напрацювання на майбутнє

Відповідно до Орієнтовного плану законопроектних робіт на 2009 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів №185-р від 18.02.2009 року, на Державний комітет України з питань національностей та релігій покладено обов’язок до листопада цього року розробити нову редакцію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Метою цих законодавчих змін, як зазначено у розпорядженні Уряду, є потреба у “забезпеченні зміцнення правових засад свободи совісті та віросповідання в Україні”.

Головним поступом у питанні розробки нової редакції цього Закону стало створення у квітні 2009 року відповідної Робочої групи при Держкомнацрелігій. Фахівці міністерств і відомств, експерти громадських організацій та науковці отримали завдання доопрацювати проект нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», розроблений у продовж 2006 року подібною робочою групою при Міністерстві юстиції.

Під час засідань члени Робочої групи торкнулись окремих аспектів процедури реєстрації релігійних організацій та їх господарської діяльності. Також були обговорені положення відносно задоволення релігійних потреб військовослужбовців, пацієнтів медичних закладів та осіб, що тримаються під вартою чи відбувають покарання.

Відповідно до регламенту Кабінету Міністрів підготовлений законопроект перед поданням на розгляд Уряду буде спрямований на погодження до міністерств та відомств, які мають надати свою оцінку запропонованій редакції Закону. Після цього узгоджена і схвалена Кабміном редакція цього документу має бути подана до парламенту.

З огляду на передвиборчій період та політичну ситуацію у Верховній Раді існують сумніви щодо можливості ухвалення нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» у найближчій перспективі. До цього ж і релігійна спільнота неодноразово висловлювала позицію про недоцільність розгляду такого важливого законопроекту у період передвиборчої невизначеності. У зв`язку з цим Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звертала увагу керівництва країни на потребу ухвалення у якості закону Концепції державно-конфесійних відносин в Україні, розробленої Центром ім. Разумкова разом із представниками конфесій, яка, на думку глав Церков, зможе стати основою для майбутніх змін у законодавстві у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій.

Максим ВАСІН, спеціально для УНІАН

постiйна адреса статтi:
http://religions.unian.net/ukr/detail/759